Віра Володіна «Сон синьої трави»
(«Поліграф-Сервіс», Кропивницький, 2017)
Лірична героїня Віри Володіної звикла балансувати на межі
між явою та уявою. Це комфортна для неї територія інтуїтивно-образного пізнання
законів світобудови і вдячності Богові за творчі муки відкриття світу через
слово.
Збірка стала предметом нових роздумів, відмінних від
першої збірки поетеси «Тихий крик», прискіпливої уваги до точності вираження
емоціє думки. Драматичні події в країні та болісна втрата – смерть матері –
вплинули на світовідчуття поетки, оптимістично налаштованої на власну
самореалізацію, і на її стосунки зі словом і часом.
Багатий спектр почувань ліричної героїні тематично
різноплановий. Інтимна лірика і громадянська, релігійні мотиви і філософія
буття, сюжетні твори і плин свідомості зумовили варіювання різних форм
віршування, густу образність верлібру та сповідальність білого вірша.
Твори Віри Володіної настільки метафорично оголюють душу,
що потребують беззастережного занурення в це свідоме божевілля самозречення. Її
вірші не для легковажного відпочинку – вони для вдумливого читання,
співпереживання, співучасті у дошукуванні кодових ключів. Тож лишається
побажати самобутній авторці вибагливих шанувальників поетичної неповторності
«Сну синьої трави».
(з передмови
Антоніни Царук)
Немає коментарів:
Дописати коментар