Юрій Винничук
«Перекладенець»
(«Бібколектор», 2016)
Для читання дорослими дітям
У цій невеликій історії відомий автор продовжує знайомити
читачів із двома чеберяйчиками Гоплею та Піплею. Чеберяйчики – то такі маленькі
істоти, які колись мешкали в лісах і полях. Вони схожі на зайчиків, але ходять на
двох ніжках, як люди. А ще вони кудлаті, мають великі очі, гладенькі рожеві животики, які полюбляють чухати. Улюбленим
заняттям чеберяйчиків є чеберяння ніжками (від того їх так і звуть).
Гопля тя Піпля
вирішили спекти пиріг-перекладенець, але не мали на нього інгредієнтів. Ось тут
і почалися веселі пригоди. Чеберяйчики вирушили до своїх друзів, потроху
роздобуваючи борошно, мед, яйця, ягоди та масло на свій пиріг. Разом із
продуктами друзі отримували гостей, які теж хотіли поласувати пирогом. У
результаті був пиріг і десяток ротів, які ось-ось мали завітати в гості. Чеберяйчики
бувало вже засмутилися, що перекладенця їм не дістанеться, і що їхні гості
залишаться голодні. Врятувало наших маленьких героїв перше правило гостин: у
гості не приходять із порожніми руками. Свято у чеберячйиків вдалося на славу!
Справжньою прикрасою історії є ілюстрації Юлії
Пилипчатіної, яка створила яскраві образи чеберяйчиків, аби маленьким читачам було
легко уявити пригоди цих чудернацьких вухастих створінь.
Загалом історія написана прекрасною мовою та не позбавлена
тонкого гумору.
Немає коментарів:
Дописати коментар