понеділок, 20 листопада 2017 р.

П’ять віршів Езри Паунда



Езра Паунд
(Ezra Pound)
Пісня в стилі Хаусмана
О горе, горе
Всі ми смертні
І дуже скоро помремо
Тому живімо ніби мертві
уже давно
Сидить на гілці глоду птах
Але також він помира...
Когось застрелять, на гілках
Когось повісять. Доля зла!
О горе, горе і так далі…
Цей Лондон – місце жалюгідне
Приємніше стократ Шропшир
Тож посміхнімось принагідно
Природи болісній красі
О горе, горе і так далі…

Пастораль
«Зелений розквіт днів травневих» A. C. S.
У молодої жінки навпроти
Такі гарні руки
Що я сиджу зачарований
Поки вона, в одному декольте, розчісує волосся
Мені не соромно
Спостерігати за цим видовищем
Оголеність її ніжних
Рук і пальців не
Вганяє мене у фарбу
Але хай Бог береже від знайомства з нею
Її сміх лякає навіть вуличного рознощика
І безпритульна кішка помирає від мігрені
(Липень, 1914)

Любовна пісня до Евної
Будь мудрою
Віддай мене світу
Відправ мене шукати пригод
Я бачив одружених
Таких бездоганних одружених
Вони сиділи біля домашніх вогнищ
Як це огидно
Я бачив як вони муркотять
від задоволення і дурості
Любове, Любове,
Твої очі надто гарні для цього
Давай зробимо все по-іншому!
О, Любове, ти надто
Досконала для цього
О, Любове!
Пусти на корабель
Віддай мене ще раз бурі

Чужа дружина
Вона була блідою мов
Щойно зробила аборт
Її обличчя було гарним як вишуканий камінь
З якого скульптор іще не струсив пил
І все ж я був радий, що це ти, а не я
Відбив її в першого чоловіка
(Листопад,1915)

Рефлексія
Я знаю, що слова Ніцше правдиві
І все ж
Я бачив обличчя малої дитини на вулиці
І воно було прекрасним
(Січень, 1916)

Переклав з англійської Кирило Поліщук

Немає коментарів:

Дописати коментар